Для початку давайте трошки помріємо: уявіть, що питання грошей перед Вами не стоїть взагалі. Не те, щоб можна було взяти й придбати одну з колекцій, що інколи з'являються у продажу в різних частинах світу, але уявіть, що поступово, одна машина за іншою, Ви можете зібрати у свою приватну власність досить цікавий парк автівок.
Ніколи не думали про таке?
А справді, давайте помріємо? Тож, щоб це була за техніка? Та до яких само моделей варто придивитися?
По-перше, було б непогано, щоб колекція надавала можливість ознайомитись з автомобілями різних часових проміжків. По-друге, експонати варто підібрати так, щоб вони становили собою приклади роботи різних конструкторських шкіл.
При цьому самохідні екіпажі кінця 19-го - початку 20-го сторіччя нас наврядчи зацікавлять, оскільки це переважно досить повільна і загалом зовсім специфічна техніка, з якою краще знайомитись у великих музеях, де її можна порівняти між собою. А от у 20-х роках минулого сторіччя вже траплялися досить потужні, швидкі та комфортні моделі...
Наприклад, як щодо Packard? Так, сьогодні ця марка — спадок ентузіастів автомобільної історії та щасливих власників певної кількості примірників, що збереглися до наших днів (бренд пішов з ринку у 1959 році). Однак, 100 років тому це був найпопулярніший в світі бренд люксових авто! Авторитет серед покупців був таким, що на емблемі фірми майже з моменту її заснування у 1899 році досить довгий час були слова «запитай того, в кого вже був Packard», а к середині 20-х виробник впевнено використовував слоган «Богиня швидкості».
Такі голосні заяви та впевненість американського автовиробника базувалася на технічних рішеннях, які використовували інженери Packard.
Ось вони, посередині, красунчики фаетони від Packard: правіше — Standard Eight 1928 року, лівіше Packard Eight 1925-го року
Різні варіанти колісної бази дозволяли створювати як 2/4-місні купе, так і 7-місні седани, що у підсумку давало можливість покупцям обирати проміж не менше десятка варіантів кузовів (купе могли пропонуватися у трьох варіантах, разної довжини та з різними типами даху; седани пропонувалися у 5- та 7-місних версіях; до того ж покупцям пропонували родстери та фаетони). Потужність рядного 8-циліндрового (!) атмосферного двигуна поступово підвищували, змінюючи робочий об'єм з 5.2 л у 1924 році до 6.3 л у 1936-му. Результатом було зростання потужності з 80 к.с. до 90 к.с., а потім до 110 к.с. у 1932-му та до 120 к.с. у 1933-му, чого було достатньо для того, щоб забезпечити максимальну швидкість
Оскільки Packard позиціонувався як виробник моделей люкс-класу, особлива увага приділялася комфорту. Відтак, вузли шасі, що працювали на тертя, централізовано змащувалися — для цього була створена спеціальна система. Якщо у Вашого батька чи дідуся колись була «Волга» («21-а» чи рання «24-а»), запитайте пронеобхідність регулярного «шприцевання підвіски». Packard Eight та Standard Eight такої процедури не потребували, хоча їх конструкція була на кілька десятиріч старшою.
А як Вам три режими роботи амортизаторів? Система, до якої вони входили, звалася Packard Ride Control і пропонувала обрати один з трьох варіантів: «soft», «medium» або «firm». І хоча красені на фото вище такої системи ще не мали (вона пішла у виробництво у 1932 році), але знов-таки: непогано як для початку 30 років минулого сторіччя, згодні?
Що ж стосується якості автомобілів, тут варто зазначити, що к 1931-му року десяток Packard було, наприклад, у гаражі імператора Японії.
Гадаю, Ви погодитеся: представників цієї марки точно варто включити до власної колекції, про яку я пропонував помріяти вище. І наврядчи будете сперечатися з тим, що з огляду на технічний рівень використаних рішень, просто неможливо бути автоентузіастом і не сумувати за втратою цього автовиробника для світу двигунів.
Тому й не дивно, що власник приватної колекції, яка з 20 жовтня поточного року є публічною і перетворилася на мотор-музей Old Cars Gallery у Дніпрі, не у мріях, а у реальному житті включив одразу два Packard до свого зібрання: цілком логічне рішення! І якщо говорити про зовнішність цих авто, дуже красиве.
А особливо приємно те, що зібравши до своєї колекції окрім Packard більше двох десятків просто перфектних авто, власник цих скарбів вирішив поділитися ними з усіма бажаючими: придбавши білет на екскурсію, окрім Packard своїми очима можна побачити цілу підбірку класичних Mercedes (серед яких ДВА родстери SL!), кілька BMW, просто неймовірний Cadillac Eldorado Brougham... Доречі, останній — це один з 400 зібраних у 1957 році автомобілів. Тоді він коштував 13 тисяч доларів, що було вдвічі більше вартості «звичайного» Cadillac Eldorado та більше, ніж було вказано у ціннику таких моделей, як Facel Vega Excellence та навіть Rolls-Royce Silver Cloud!
За що покупець мав сплатити такі шалені гроші?
За те, що Cadillac Eldorado Brougham був справжнім 4-дверним хардтопом — тобто, седаном без середньої стійки кузова — який збирався не на конвейері, а вручну. Підвіска була пневматичною, із функцією автоматичного регулювання. Кондиціонер, електропривід склопідіймачів, електричне регулювання сидінь з пам'яттю на два положення, антенна з електроприводом, круіз-контроль, електричний привід кришки паливозаправочної горловини... Автомобіль комплектували золотою механічною ручкою, повітря в салоні подавалося через систему, атомізовану парфумами від Lanvin. Колеса було виконано з кованого алюмінію, а салон із килимами з ягнячої вовни загалом мав 44 варіанти оздоблення, включаючи повністю шкіряне.
І це лише частина того, що пропонував своєму власнику Eldorado Brougham.
Cadillac Eldorado Brougham ручної зборки створювали у Детройті ще у 1958 році (на додачу до 400 примірників 1957 року збудували ще 304 машини), після чого збірка найдорожчого Cadillac перемістилася до Турину, на підприємство кузовного ател'є Pininfarina. Але це вже зовсім інша історія.
А повертаючись до Old Cars Gallery, окремо варто відзначити «британську» части експозиції: Ви можете ознайомитись з однією з культових англійських відкритих двомісток Triumph TR3, тут є перший Jaguar (повне ім'я якого SS 100 Jaguar) та Jaguar XK150, що був послідовником найшвидшого серійного автомобіля 40-х років Jaguar XK120, є розкішні Bentley та Lagonda...
Короче кажучи, у Дніпрі відкрилася справжня скарбничка автомобільної історії. У Old Cars Gallery підкреслюють, що майже усі експонати повністю відповідають своїм заводським специфікаціям — тобто, ніякого «колхозу» у конструкції та «творчості» у зовнішності, що дає можливість ознайомитись з дійсно колекційними примірниками. Тож, моя Вам порада: якщо у Вас колись була мрія зібрати свою власну колекцію автомобілів чи хоча б з'являлися подібнідумки — завітайте на Аеропортівську, 15 у Дніпрі. Те, що Ви побачите на власні очі, точно розширить Ваш автоестетичний діапазон. Та й просто дозволить дізнатися багато чого нового зі світу двигунів...
А щоб Вам легше було зважитись, ось невеличка віртуальна екскурсія:
текст — Юрий Бугаев
илюстрації автора
