Тож, за кермом якої моделі вчергове було помічено Єлізавету II?

Bentley? Range Rover?

Ні. Героєм публікацій ряда європейських ЗМІ став універсал Jaguar X-Type Estate зразка 2008 модельного року — тобто, мова про оновлений варіант Jaguar X-Type, який дебютував у жовтні'2007 під час автомобільного форуму у Кенері-Ворф (Лондон). Як такий X-Type презентовали на Женевському автосалоні-2001 і був частиною виробричої програми Jaguar по збільшенню щорічного об'єму продажу (у підсумку, за час виробництва у 2001-2009 роках збудували близько 350 тис. Jaguar X-Type).

Її Величність Королева Об'єднаного Королівства Єлізавета II за кермом Jaguar X-Type Estate.

фото BBC

Таким чином, Королева Єлізавета II керувала однією з наймасовіших моделей у історії цієї британської марки, та за сумісництвом найкомпактнішою — більше демократичнішого авто, ніж X-Type, у лінійці Jaguar не було й немає. До того ж, враховуючи останній рік випуску даної моделі, виходить, що машині в будь якому випадку вже більше десятка років.

Доречі, про строки: цей універсал знаходиться у придворному гаражі не перший рік — Її Величність бачили за кермом Jaguar X-Type Estate ще у 2013 році (особисто я б не здивувався, дізнавшись, що мова йде про дизельну модифиікацію).

Сама Її Величність Королева вже традиційно була у сонцезахисних окулярах та хустці.

фото BBC

Така собі бабуся на далеко не новому Jaguar — але між іншим, вона керує автотранспортними засобами з 19 років (з того моменту, як у 1945 році добровільно приєдналася до Жіночої Теріторіальної Допоміжної Служби британської армії та вивчилася на водія). Доречі, Єлізавета II є єдиною особою у Британії, що має цілком офіційне право керувати автомобілем без посвідчення, що й робить — таку можливість їй надає так званий «монарший привілей»: за британськими законами права на керування автомобілем видаються іменем Королеви. І якщо вже так, то цілком логічно, що монарх — це особа, яка має право керувати автомобілем за замовчанням.

А повертаючись безпосередньо до машини, якою керувала Її Величність, хочеться нагадати, що це не просто найкомпактніша та одна з наймасовіших моделей у історії Jaguar. 

Як вже було зазначено вище, X-Type дебютував на Женевському автосалоні-2001 — і вже невдовзі після офіційного дебюту як його тільки не називали... «НедоJaguar», «Ford з емблемою Jaguar» і тому подібне.

Виною всьому було використання фордівської технічної бази моделі Mondeo (з 1989 по 2008 рік британський виробник належав Ford Motor Company) — при тому, що, наприклад, показник колісної бази був більшим за аналогічний у Mondeo, а ходова частина хоча принципово й повторювала рішення у Ford Mondeo (попереду стійки McPherson, позаду багатоважільна конструкція Quadralink), була повністю переналаштована, щоб надавати власнику саме ягуарівські відчуття.

Але як це часто-густо буває, гвалт щодо сутності автомобіля підтримували люди, які ніколи не те, що не володіли Jaguar X-Type, а й за кермом цієї моделі жодного разу не сиділи.

При цьому факт залишається фактом: не дивлячись на свій компактний формат, X-Type цілком та повністю підтверджував своє право носити ім'я Jaguar, починаючи із зовнішності та закінчуючи ходовими якостями. Воно й не дивно: вимоги до абсолютно нового Jag були досить високими, оскільки головними суперниками по преміум-сегменту цього ринкового класу були Audi A4, BMW 3 Series та Mercedes C-Klasse. І щоб там не казали скептики, в сенсі впізнаваності та емоціональності сприйняття, X-Type вийшов саме таким, як було треба, щоб надати покупцям великої «німецької трійці» цікаву альтернативу.

По-перше, суто зовні у Вас просто не було шансів помилитися: так не міг виглядати жоден «німець», преміальні «італійки» чи «японці» теж мали зовсім інакшу стилістику екстер'єру. Це був саме Jaguar — і за те, як вдало у компактному форм-факторі було втілено фірмову стилістику, треба дякувати генію Джеффа Лоусона (доречі, це був останій Jag, зовнішність якого створювася під його керівництвом — причому, дизайн-директор Jaguar так і не побачив серійного втілення цієї своєї роботи, оскільки помер у 1999 році). 

А по-друге, за зовнішньою індивідуальністю крилася досить цікава технічна начінка: з самого початку виробництва Jaguar X-Type можна було придбати у повнопривідному варіанті. Причому, у перший рік продажів це був єдиний можливий варіант трансмісії, яка спочатку працювала або з 2.5-літровим 195-сильним, або 3-літровим 230-сильним атмосферним бензиновим V6. У 2002 році з'явилася базова передньопривідна 2.1-літрова 6-циліндрова бензинова версія потужністю 156 к.с. (усі бензинові двигуни працювали або з 5-ступеневою «механікою», або ж «автоматом» з такою ж кількістю швидкостей), а у 2003 році завдяки X-Type на ринок вийшов перший в історії 4-циліндровий дизельний Jaguar: його 2-літровий двигун мав потужність 128 к.с. на 3800 об/хв та цілком солідні 330 Нм тяги вже на 1800 об/хв. Цей двигун пропонувався тільки у тандемі з 5-ступеневою «механікою».

Наступного року, у січні-2004 англійска марка знов шокувала традиціоналістів: відтепер Jaguar можна було придбати не тільки з дизелем, а й з кузовом «універсал». А повертаючись до дизельних двигунів, варто зазначити, що з 2003 року випускався також 2.2-літровий Jaguar X-Type потужністю 152 к.с. (після оновлення машина 2008 модельного року мала вже 155 к.с.), що мав обертаючий момент 360 Нм на 1800 об/хв. Його пропонували вже з 6-ступеневою механічною коробкою. У останній рік виробництва був доступний ще й 145-сильний варіант цього двигуна із фільтром твердих часток (DPF-фільтром) — його пропонували як з 6-ступеневою «механікою», або із 6-ступеневим «автоматом».

Інтер'єр Jaguar X-Type

Враховуючи, що певний період часу у «дофордівську» епоху Jaguar мав серйозні проблеми з якістю та надійністю, при створенні X-Type цим властивостям було приділено особливу увагу. Як пізніше було доведено щоденною експлуатацією, з надійністю у Jaguar X-Type не було серйозних проблем.

Нажаль, цкування профільними та не дуже профільними ЗМІ створило автомобілю не дуже гарний імідж — не дивлячись на класну зовнішність та дуже пристойний технічний рівень. Це призвело до того, що продажі були нижчими, ніж було заплановано — і кожний проданий X-Type приносив Jaguar не прибуток та нових клієнтів, а близько 4700 євро збитків...

Втім, збитки все одно не роблять машину гіршою, ніж її створили інженери та дизайнери. І тим приємніше бачити, що через стільки років після зняття цього Jaguar з виробництва в нього залишаються прихильники — і особливо приємно, що X-Type досі цінує Її Величність Королева Великобританії.

текст — Юрій Бугаєв

ілюстрації — Jaguar Cars