Однак, перш, ніж перейти безпосередньо до ситуації із топ-менеджментом Ferrari, варто коротко змалювати, в який ситуації у компанії спочатку змінився CEO — а тепер змінено ряд осіб, послідовники яких точно матимуть велику вагу у подіях, які відбуватимуться найближчим часом.
Тож, маємо: наступного року на ринок повинен вийти перший в історії Ferrari кросовер, який станом на зараз звуть Purosangue. Враховуючи той факт, що у Ferrari створили власну (!!!) модульну архітектуру, за попередньою інформацією, в якості двигунів кросовер Ferrari цілком може пропонуватися як у 6-циліндровому варіанті, так і в топовому 12-циліндровому виконанні (мова йде про новий 6.5-літровий атмосферний двигун, над яким зараз працюють у Ferrari). Звичайно, буде у Purosangue й гібридна версія: для її створення буде використані напрацювання, отримані при створенні plug-in-гібридної Ferrari SF90 Stradale.
Рендер топ-люксового кросовера Ferrari Purosangue, виконаний Avarvarii
Серед виробників топ-люксової техніки Ferrari виходить на ринок SUV-моделей останньою: Porsche налагодив випуск Cayenne у 2003 році, у Bentley почали збирати Bentayga у 2015 році, братерський Maserati Levante у 2016, Lamborghini Urus у 2018, а минулого року був презентований Aston Martin DBX. Доречі, саме його розглядають як чи не єдиного повноцінного конкурента Ferrari Purosangue. А сам топ-люксовий кросовер Ferrari повинен допомогти італійцям досягти рівня продажів 15 тис. авто на рік, що істотно підвищить прибутковість бізнесу компанії. Для порівняння: У 2019 році Ferrari вперше в своїй історії продала за 12 місяців 10131 автомобіль (тобто, більше 10 тис. авто на рік, що на 9.5% більше, ніж було передано клієнтам у 2018 році). Коронавірус, що вплинув на життя всього світу у 2020 році, не дозволив посилити цей тренд: падіння продажів за підсумком року становило 10% (було продано 9119 авто).
І все ж таки загалом, у проміжок часу з минулого року по 2023, Ferrari планує випустити 15 нових моделей.
При всьому цьому у 2023 році фірма планує повернутися до вищого дивізіону перегонів на витривалість.
Нарешті, у 2025 році Ferrari планує випустити перший власний серійний електромобіль, який буде повнопривідним, з індивідуальними електромоторами кожного колеса.
Ось в таких умовах з Ferrari йдуть одразу топ-менеджера (нижче їх фото у відповідному порядку, зліва направо):
— голова технічного департаменту Майкл Х'юго Ляйтерс.
— голова відділу виробництва Вінченцо Регаццоні.
— голова відділу диверсифікації Нікола Боарі.
Щодо пана Боарі нічого сказати не можу, окрім того, що він відпрацював у Ferrari майже 12 років.
Що ж стосується сіньора Регаццоні, то він зайняв свою посаду у березні 2015 року. Тобто, саме при ньому було розпочато виробництво вже загаданої вище 1000-сильної SF90 Stradale, що стала першою в історії plug-in-гібридною Ferrari (та за сумісництвом, найпотужнішою серійною дорожною моделлю компанії).
А Майкл Ляйтерс — це взагалі людина, що відпрацювала у Porsche з 2000 по 2013 рік та пішла з німецької компанії, займаючи там посаду голови лінійки SUV-моделей. Іншими словами, пан Ляйтерс працював у Porsche саме в часи становлення Cayenne, який можна сміливо назвати годувальником німецької фірми. Розумієте, який спеціаліст у січні 2014 року очолив технічний відділ Ferrari?
І ось тепер усі вони пішли з Ferrari. Зараз важко сказати, в чому саме не зійшлись між собою новий CEO Ferrari Бенедетто Він'я та вказані вище топ-менеджери компанії. Але факт залишається фактом: Ferrari Purosangue вже проходить тестові випробування із власним кузовом (весною автошпигуни фіксували тестування Ferrari Purosangue у вигляді прототипу, виконаного на базі Maserati Levante) — тобто, Майкл Ляйтерс свою роботу над критично важливою новинкою вже фактично виконав. А налагоджувати виробництво першого в історії кросовера Ferrari буде вже не Вінченцо Регаццоні, а хтось інший. У компанії кажуть, що на зміну Ляйтерсу/Регаццоні/Боарі прийшли різні люди — як з самої Ferrari, так і винайняті «на стороні».
Зрозуміло: новому керівнику потрібна команда, з якою він зможе забезпечити необхідний результат — а це, між іншим, перехід Ferrari у електрифіковану еру.
І все ж враховуючи той факт, що зміна CEO Ferrari була вимушеною, подальші зміни у сфері технічних розробок та власне виробництва особисто в мене викликають, як то кажуть, «глибоке занепокоєння».
текст — Юрій Бугаєв
ілюстрації — Ferrari S.p.A. та avarvarii
