На фото вище Ви бачите, як горять не менше $35 млн: за останні 10 років жодна з Ferrari 250 GTO — а палає саме вона — не продавалася за меншу суму. А враховуючи, що достоменно відомо про одну з 250 GTO, що у 2018 році продалася за $70 млн, то скоріше за все ярке полум'я перед Вами на сьогодні коштує ближче до цієї суми, ніж до «скромних» 35 млн...
Спроби зняти фільм про життя Енцо Феррарі вже були — і ось нарешті кілька днів тому на цьогорічному Венеційському кінофестивалі дебютував байопік за режисурою Майкла Манна та із Адамом Драйвером (оце так прізвище!) у головній ролі.
Яку назву отримала картина? Дивне питання. Звісно, «Ferrari»!
Що не кажи, а темп вони тримають дуже гідний: з моменту офіційного дебюту останньої унікальної Ferrari знову пройшло менше року — і ось він, свіжесенький шедевр від чарівників Центру Стилю Ferrari під керівництвом Флавіо Манцоні...
Зрозуміти це важко, але тим не менше це факт: вже маючи у своїй власності Ferrari F40, шеф усієї мерседесівської автоспортивної програми Торгер Крістіан «Тото» Вольфф вирішив продати цей шедевр!
«Сьогодні Porsche 911 — загальновизнаний спорткар, який чітко асоциюється із швидкісними асфальтовими віражами. Але так було далеко не завжди...»
Останнього разу ми зверталися до теми унікальних Ferrari трошки менше року тому. І от сьогодні у casa del Cavallino rampante презентували свій черговий шедевр. Який так само, як і герой нашої минулої публікації, буде створений у єдиному примірнику...
Давно, мабуть, Ви не бачили живцем Ford Escort третьої генерації. Воно й не дивно: їх збирали з 1980 по 1986 рік, тож ці компактні сімейні машинки тихенько відійшли до історії, у абсолютній більшості випадків залишившись тільки у спогадах сотень тисяч родин...
Минулого року мультфільму «Тачки» виповнилося 15 років. Тож, дуже дивно, що подія, яка сталася днями, має місце лише зараз: на аукціоні RM Sotheby's за дуже пристойні гроші продали «Саллі»!
Якщо речення вище ні про що Вам не говорить, можна впевнено стверджувати, що у своєму автомобільному житті Ви проїхали повз справжнє культове явище.
На перший погляд, залишити кросовер без даху — задум абсолютно безглуздий: навіщо робити таке з одним з головних елементів, що забезпечує жорсткість кузова. Подібні фокуси ще припустимі із технікою, призначеною для використання на дорогах із хорошим твердим покриттям, але аж ніяк не для моделей, сутність яких — надавати більшу універсальність та розширювати можливості, що простягаються поза межі асфальтового полотна...
