Минулого разу ми спілкувалися із очільником консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном наприкіні червня — тоді мова йшла про конференцію Fuel for Ukraine в світі поступового подолання шаленого дефіциту палива в Україні.
Цього разу ми публікуємо оцінку ситуації на українському ринку палива станом на початок грудня, останнього місяця надскладного 2022 року, що її нам люб'язно надав пан Куюн.
«Оперативний зріз поточної ситуації на основних напрямках постачання пального в Україну.
Болгарія: повне припинення експорту через невизначеність подальшої роботи лукойлівського НПЗ у Бургасі.
Румунія: затримка танкерів через погодні умови, ремонт резервуарів порту Констанца, заблокований причал через підозри у російському походженні дизпального, чутки про зупинку лукойлівського НПЗ «Петротел» через санкції.
Румунський порт Констанца, розташований на західному узбережжі Чорного Моря, почав свою роботу у 1896 році. Фото Acaro
Греція: нема пропозицій.
Туреччина: відмова українських компаній від дизелю НПЗ STAR через недостатню морозостійкість, відсутність вільних партій в порту Opet (чутки про те, що товаришам вказали на неприпустимість обробки російського пального та «перебиття» документів с метою подальшого продажу).
Італія: турбулентність через націоналізацію найбільшого лукойлівського НПЗ ISAB на Сицилії.
Польща: обмеженість ресурсу та зриви у графіку постачання через завантаженість залізниць, зокрема через збільшення обсягів перевезення вугілля.
Є й загальні для усіх проблеми.
Російську нафту заміщують іншими сортами, які переважно більш легкі. Тобто відбір середніх дистилятів — дизелю та авіагасу — менший. А саме це найбільш популярні позиції у Європі.
З позитиву — збільшення випуску бензину, з ним ситуація на ринку набагато краща.
До чого це веде та вже призвело? До збільшення цін та послуг з перевезення пального морем та суходолом. Ці індикатори вже наближаються до весняних. За останні пару тижнів премії (хотєлкі міжнародних трейдерів) вже зросли на $70-80/т (до 3 грн/л). Але навіть ті, хто готовий накинути й 100, не можуть отримати продукт, бо його нема.
Нас чекають 2-3 місяці турбулентності, поки європейський ринок не адаптується спочатку до нафтових, а потім й нафтопродуктових санкцій. А наразі виглядає так, що ми ці санкції відчули першими.
Питання навіть не в ціні, а в наявності продукту.
Так, ми маємо усі можливості привезти, головне, щоб було що. Тому не варто поспішати хейтити наших союзників за стелю у $60/барр. на російську нафту. Питання не в ціні, а у тому, щоб не було дефіциту. Бо отримаємо й дефіцит, й космічні ціни.
Цей період треба просто пройти, як ми свого часу пройшли набагато більш складний етап перебудови ринку навесні. Бо нам довелось замістити 100% довоєнних джерел постачання, а Європі належить знайти «всього» 40%. Спочатку не було нічого — ані ресурсу, ані рухомого складу, бо ніхто на нас не чекав. Але коли ми створили стабільний попит, з’явився продукт, а потім в рази впали премії та тарифи перевізників. Аналогічний шлях зараз проходить Європа. Вони вже мають першу перемогу — майже відмовились від російського газу. Так, на піку ціна стрибала до $3000 за 1000 кубів, але зараз залиті й ціна вже 1500 (а була й нижче).
З газом це зробити набагато складніше, адже там нестача танкерів та перевалок.
А дизель возять морем десятиріччями. Вже є сигнали про переорієнтацію на Європу великих танкерів з Індії та Китаю. Привабливі (високі) ціни будуть затягувати в Європу все більші обсяги продукту зі всього світу. Щойно нова конфігурація постачань вибудується, ціни впадуть. Тим більше, що на відміну від природного газу про подорожчання у рази не йдеться.
Очільник консалтингової групи А-95 Сергій Куюн
Треба дочекатись, коли російське пальне повністю залишить Європу з 5 лютого. Хоча все більше трейдерів відмовляється від нього, воно є на ринку. Скажу більше, воно є й в Україні й теж гальмує повний перехід до ринку «без вас». Але це тема для окремого матеріалу.
текст — Сергій Куюн
предпублікаційна підготовка матеріалу — Юрій Бугаєв
